Спецiалiст

Сергiй Залевський

Макс Шнiтке #3

Макс i його подруга живуть, вчаться, заробляють кредити – загалом, як усi громадяни в Спiвдружностi. Новi знання, новий просунутий космiчний корабель – герой розвиваеться i рухаеться до новоi мети. Не все проходить у нього гладко i просто – мiсцеве суспiльство розважливiше i жорсткiше до пересiчних громадян, нiж на Землi. Повсюдне застосування зброi для з'ясування стосункiв тут норма – Дикий Захiд в космiчних масштабах. Несподiвано для себе землянин отримуе надприроднi здiбностi до операцiй з неживою енергiею. Зрозумiвши, який дар пiднесла йому доля, Макс починае розвивати його, що у багатьох випадках рятуе йому i його жiнцi життя. Усе це тiльки пiдштовхуе героя до удосконалення нових здiбностей…

Сергiй Залевський

Спецiалiст

Наш сучасник Макс Шнiтке в далеких свiтах зоряноi Спiвдружностi продовжуе нове життя далеко вiд своеi першоi батькiвщини. Торговий Союз Брилар – так називаеться держава, яке надае йому громадянство i можливiсть почати це життя. Важка, але прибуткова професiя технолога по обробцi сумiшей дозволяе йому непогано заробляти. В ходi своiх подорожей у новому свiтi вiн нерiдко стикаеться з непередбаченими складнощами своеi професii i рiзними любителями легкоi наживи. Високий рiвень знань, надiйний корабель i професiйнi навички допомагають йому кожного разу знаходити вихiд iз складних ситуацiй. Доля прихильна до нього – тут вiн знаходить свою жiнку – маленьку рудоволосу красуню на iм'я Юлi – далi вони вирiшують розвиватися разом. Парочка вчиться, лiтае, заробляе кредити – як усi люди в цiй Спiвдружностi. Не все проходить гладко i красиво, але у них е мета, i заради неi вони додаватимуть максимум зусиль, особливо Макс – наш головний герой.

    (Другу частину пригод Макса Шнiтке читайте в книзi «Громадянин»)

Глава 1

Новий день розпочався з того, що Юлi захотiлося оглянути «Фортер» – невгамовна любителька лiтаючих штучок не вiдв'язалася вiд хлопця, доки вiн не дав iй таку можливiсть. Красуня пропала усерединi кораблика на пiвгодини – що вона там весь цей час робила, для технолога залишалося загадкою. Вже якщо його самого бортовий мозок корабля iгнорував, оскiльки навичок, необхiдних для того, щоб управляти кораблем у нього доки не було, то, що могло так затримати руду усерединi, нiяк не укладалося у хлопця в головi. Нарештi, цiкава панi вийшла зi шлюзу i попрямувала до партнера:

– Цей штучний розумник там занадто зухвалий – ось вивчу шостий ранг i проведу з ним виховну роботу – подруга мило хмурила личко i скривджено дула губки.

– А що ти хотiла там взагалi то? Навичок немае, знань теж – одна нейромережа пiдходить тiльки пiд вимоги системи – думала убити це диво iнженерноi думки своею рудою зачiскою?

– Багато ти розумiеш… – задумливо дивлячись на шлюз «Фортера», вiдповiла подруга – лiжко там звичайно трохи краще нiж в «Белзi»,… iх там навiть два, хi-хi… Цiкаво, для чого iх два?

– Тому, що екiпаж може складатися з одного або двох пiлотiв – ось вивчиш шостий ранг, сама все зрозумiеш. Все, давай збиратися – пора повертатися додому на планету, ти адже пам'ятаеш наш план по навчанню?

– Так, звичайно – ти говорив, що е якийсь варiант, який нам допоможе з шостим рангом.

Зiбралися швидко: усi повсякденнi речi залишилися на планетi, так що, швиденько щiльно поснiдали i висунулися на льотну палубу станцii. Руда знову стала наполягати на спуску на планету в орбiтальному лiфтi, тому сiли на внутрiсистемний бот, який курсував мiж корпоративною станцiею «Грантуш-1» i торговою «Лайна-С02», до якоi був приеднаний цей величезний девайс. Заплативши тисячу кредитiв за двох, годину витрiщалися по сторонах, пiдключившись до зовнiшнiх сенсорiв бота, поки той пихкав по маршруту. Особливо було цiкаво дiвчинi: хлопця картини внутрiсистемних i орбiтальних замальовок вже не чiпляли – первинний iнтерес вичерпався. Але на подругу хаотичний рух рiзнокалiберних кораблiв справляв незабутне враження, i вона щось зосереджено бурмотала час вiд часу – ймовiрно, давала усьому побаченому свою жiночу оцiнку.

Проiзд на орбiтальному лiфтi коштував всього чотириста кредитiв з носа – заплативши