Нотатки про Шерлока Голмса

Артур Конан Дойл

Новi захопливi пригоди Шерлока Голмса i доктора Ватсона! Родиннi легенди, жага багатства, таемницi, якi треба обов’язково зберегти… Знаменитий сищик розкривае неймовiрно заплутанi справи i вiдважно вступае у двобiй з найжахливiшим злодiем свого часу.

Артур Конан Дойл

Нотатки про Шерлока Голмса

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2010

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2010

* * *

Людина на всi часи

Творець образу великого детектива Шерлока Голмса казав, що терпiти не може свого героя, називаючи оповiдання про нього «читвом», i нарештi вирiшив позбутися його. В оповiданнi «Остання справа Голмса» вiн «покiнчив» iз детективом у сутичцi з Морiартi. Але годi було й сподiватися – на письменниковi окошився шквал обурливих читацьких листiв, за Голмса заступилися навiть члени королiвськоi родини, i славетного детектива довелося «воскресити».

Артур Конан Дойл написав понад сiмдесят книжок. Це оповiдання, повiстi, романи – iсторичнi, побутовi, пригодницькi, фантастичнi, дорожнi нариси, працi з iсторii Першоi свiтовоi вiйни, книгу спогадiв i навiть вiршi.

Молодому Конан Дойлу довелося взяти на себе пiклування про сiм’ю, i вiн обрав кар’еру лiкаря. Ще на третьому курсi йому вдалося видати кiлька оповiдань. 1880 року вiн упродовж семи мiсяцiв перебував у арктичних водах на борту китобiйного судна «Надiя», а за два роки по тому вирушив на борту пароплава «Маюмба» до берегiв Захiдноi Африки. 1891 року Дойл вирiшив обрати лiтературу за свою основну професiю.

Як хiрург Конан Дойл брав участь у англо-бурськiй вiйнi. За книжку «Вiйна в Пiвденнiй Африцi» його було вшановано дворянським званням i лицарським титулом. Нову славу письменниковi принесла так звана «справа Едалджi». Молодого вихiдця з Індii засудили за фальшивим звинуваченням. Конан Дойл розiбрався в тонкощах справи й у серii газетних статей довiв безневиннiсть Едалджi.

Пiд час Першоi свiтовоi вiйни загинули син, брат, два племiнники, зять i брат дружини Конан Дойла. Вiд страшного потрясiння письменник так i не оговтався.

Єдиною книгою, написаною ним пiсля вiйни, е автобiографiя «Спогади i пригоди сера Артура Конан Дойла» (1924).

У чому ж таемниця нечуваноi популярностi Шерлока Голмса? Перш за все, в унiкальному поеднаннi благородства, некорисливостi, гуманностi та стремлiння до справедливостi, внутрiшньоi свободи й дисциплiни думок, величезних знань. Голмс являе собою живу, цiлiсну особистiсть iз багатою уявою та глибокою проникливiстю, вiн е знавцем людського серця. А поруч iз ним незмiнно перебувае лiкар Ватсон – утiлення здорового глузду й щиростi, достоту так несхожий iз вiдомим детективом, як крига не схожа з полум’ям.

У Конан Дойла нерiдко запитували, хто ж вiн сам – Шерлок Голмс чи лiкар Ватсон, на що письменник вiдповiдав: «Якщо окремо – нi той, анi цей, але обидва разом».

Артур Конан Дойл вважав, що лiтература мае бути зрозумiлою, захопливою та розумною. Навiть найвидатнiшим авторам не завжди щастило виконати цi всi умови. У мiру своiх сил Конан Дойл дотримувався всiх трьох вимог. Ось чому книжки цього блискучого майстра приголомшливого сюжету та iнтриги й досi люблять i шанують на всiх континентах.

Срiбний

– Боюся, Ватсоне, менi доведеться вiд’iхати, – сказав якось уранцi Шерлок Голмс, коли ми сiли снiдати.

– Вiд’iхати? І куди ж ви збираетеся?

– До Дартмуру, у Кiнгс-Пайленд.

Зiзнаюся, мене це зовсiм не здивувало. Досi я губився в здогадках, чому це мiй друг не бере участi в розслiдуваннi сенсацiйноi справи, яка схвилювала всю Англiю. Останнiм часом вiн тiльки тим i займався, що походжав сюди-туди нашою вiтальнею, з похмурим виглядом дивлячись у пiдлогу й пихкаючи люлькою. На будь-якi спроби втягти його в розмову Голмс просто не звертав уваги. Втiм, хоч би яким замкнутим i мовчазним вiн був, я чудово розумiв, про що мiй друг так напружено розмiрковуе. В тi днi в усiх на вустах було загадкове зникнення коня, якого вважали фаворитом Кубка Вессексу, а тако